|
Деколонізація - процес визволення країн і народів "третього світу" від колоніального гноблення, набуття ними державного суверенітету.
Причини:
- зростання національної самосвідомості пригноблених народів;
- НТР, поява нових галузей зробили неважливим володіння колоніями з покладами сировини: швидше розвивалися країни, позбавлені колоній (Японія, ФРНЮ США);
- демократизація світового співтовариства після Другої світової війни;
- Боротьба комуністичної та буржуазної систем за вплив у колоніях.
Результати:
- формування режимів, що історично та цивілізаційно були ближчими для народів;
- зростання рівня письменності, охорони здоров'я, збільшення тривалості життя, скорочення населення, що живе за межею злиднів;
- успіхи розвитку так званих "малих тигрів" (Гонконг, Сінгапур, Південна Корея, Тайвань, Малайзія, Таїланд) та "великих драконів" (Індонезія, КНР, Пакистан);
- майже десятикратне відставання більшості країн "третього світу" від країн Заходу, проблеми з інтегруванням у сучасний високотехнологічний світ.
Етапи деколонізації:
- I етап (1945 - 1955 рр.) - набуття незалежності в основному країнами Азії - Індією, Цейлоном, Пакистаном, В'єтнамом тощо.
- II етап (1955 - 1965 рр.) - становлення незалежних країн Північної та Тропічної Африки - Марокко, Алжиру, Тунісу, Кенії тощо; 1960 р. - "Рік Африки".
- III етап (1975 - 1990 рр.) - здобуття незалежності країнами Південної Африки - Мозамбіком, Анголою, Нігерією, Зімбабве.
|
