Причини
- Недієздатність сталінської моделі соціалізму.
- Поверхневий характер десталінізації.
- Гальмування реабілітації жертв політичних репресій.
Мета: "Соціалізм з людським обличчям".
Провідники: перший секретар КПЧ О. Дубчек, президент Л. Свобода, Й. Смрковський (голова Національних зборів), О. Чернік (голова Ради міністрів).
Основні події
- Січень 1968 р. - обрання першим секретарем КПЧ реформатора О. Дубчека.
- Проголошення новим керівництвом програми дій:
- скасування монополії КПЧ на владу;
- формування багатопартійної системи;
- реальні демократичні права і свободи;
- приватизація підприємств, ринкові реформи;
- співробітництво з усіма світовими країнами.
- 20 серпня 1968 р. - збройна інтервенція країн Варшавського договору (СРСР, Болгарія, НДР, Угорщина, Польща).
- ЦК КПЧ розцінив дії ОВД як такі, що суперечать нормам міжнародного права, закликав не чинити опору інтервентами. Загинуло 72 чехословацьких громадянина.
- Заарештовані та вивезені до Москви лідери "Празької весни", яких змусили підписати Програму виходу з кризи та відмовитися від реформування КПЧ і країни.
- Квітень 1969 р. - першим секретарем ЦК КПЧ став Г. Гусак.
Причини поразки
- Збройне втручання країн Варшавського договору.
- Небаження Заходу йти на відкритий конфлікт з СРСР.
Результати й наслідки "Празької весни"
- Падіння авторитету СРСР.
- Протест соціалістичних країн - Албанії, Югославії, Румунії, Китаю; Рада Безпеки ООН поставила вимогу про виведення іноземних військ з Чехословаччини.
- Чистка КПЧ від інакомислячих (понад півмільйона чоловік).
- Повернення до радянських методів керівництва.
|