|
Театр
К. Станіславський і В. Немирович-Данченко (Росія, СРСР)
- Створили психологічний театр: кожний сценічний образ доповнювався передісторією, яка підштовхувала персонаж до тих чи інших вчинків.
- Заснували Московський художній театр (МХТ) (1898 р.).
В. Мейєрхольд (Росія, СРСР)
- Режисер, автор театральної біомеханіки: актор має правильно використовувати виразні засоби власного тіла, починати роботу над роллю не з психологічної сутності, а з руху, "ззовні". Таке мистецтво досягається внаслідок тривалих тренувань.
- Очолював театр свого імені - ім. Мейєрхольда (1920 - 1928 рр.).
Б. Брехт (Німеччина)
- Драматург; прагнув створити театр, який би спонукав до роздумів та розмірковувань.
- Увів "ефект віддалення": гра акторів мала бути схожа на звичайне життя.
- Автор концепції епічного, або діалектичного, театру: театр має спонукати до конфлікту між розвагою та навчанням.
- П'єси: Тригрошова опера" (1928 р.), "Матінка Кураж та її діти" (1939 р.)
Музика
М. Равель, П. Гіндеміт
- Неокласицизм - звернення до принципів і жанрів музики бароко, класицизму й Відродження.
С. Рахманінов, Р. Штраус, Г. Малер
- Продовження романтичних традицій XIX ст.
Б. Барток, З. Кодай
- Посилення інтересу до фольклору, спирання на народну творчість (важкість виконання, відсутність мелодії, недоступність сприйняття, какофонія).
Е. Карузо, Т. Руффо, Б. Джильї
- Всесвітня слава італійських майстрів оперного мистецтва.
Дж. Гершвін, Л. Армстронг
- Розвиток блюзу, джазу передусім у США.
М. Дитріх (Німеччина), М. Шевальє (Франція), В. Козін, І. Юр'єв (СРСР)
- Початок епохи масової естрадної музичної культури з появою радіо, кіно і грамзапису.
|
