Московське царство: внутрішня політика Івана IV Грозного

Укріплення Московського царства:

• Звільнення монголо-татарського іга (1480 р.);
• Приєднання нові землі і міста (Новгород Великий, Псков, Рязань, Смоленськ та ін.);
• Входження до Російської держави багатьох неросійських народи Півночі Європейської частини і частини Сибіру (карели, коми, ханти та ін.);
• Укріплення феодальних порядків;
• Поява нової форми феодального землеволодіння - поміщицтво (стара форма - вотчина);

Московська держава і церква:

• Конфлікт між світською (громадянською) та духовною (церковною) владою.
• Церковна влада мала стати опорою абсолютизму;
• У 1551 році Церковний собор прийняв рішення щодо "виправлення" церковних справ та обмеження церковного землеволодіння.

У 1547 році відбулася коронація Івана IV.

Реформи Івана Грозного:

• Утвердження станово-представницької монархії у вигляді Земських соборів (у 1549 р. - перший Земський собор);
• Укладення нового кодексу законів - Судебника, 1550 р.;
• Створення постійного піхотного війська - стрілецьке військо;
• 1556 р. - "Уложення про службу" (порядок проходження військової служби);

Судебник (1550 р.):

• Сурові покарання злочинцям;
• Розшук у пов'язаних із розбоєм та вбивствам справах;
• Створення установ-приказів: Розрядний (військова права), Помісний (землеволодіння), Стрілецький (стрілецьке військо, 1550 р.), Посольський (зовнішня політика).

Опричнина

Опричнина - це особливий царський уділ, де був спеціальний апарат управління і військо - опричники.

Наслідки опричнини:

• Репресії та казні;
• Убивства, грабунки населення міст та вотчин;
• Посилення самодержавства;
• Посилення феодально-кріпосницького гніту;
• Переселення простих людей на південь та східні кордони; спустіння центра країни.