Каролінзьке відродження. Схоластика

Каролінзьке відродження - хвиля культурного піднесенняв імперії Карла Великого у IX ст. з метою піднесення імперіїдо рівня Візантії.

Основні заходи

• Розроблено єдиний канонічний текст Біблії.
• Уніфіковано літургію (богослужіння).
• Велено відкривати школи для дітей при всіх монастирях.
• Удосконалено каліграфію для покращення оформлення книг.
• Центром просвітництва стала придворна академія в Ахені, де викладали найосвіченіші люди Європи.

Видатні представники

• Алкуїн - філософ і богослов, закликав цінувати не тільки богослов'я, а й "людські науки", навчати дітей.
• Рабан Мавр - учень Алкуїна, упорядник енциклопедії.
• Павло Діакон написав "Історію лангобардів".
• Ейнгард - автор "Життєпису Карла Великого".

Схоластика - напрямок у філософії, що виник в XI ст.; назва походить з грецької "вчений".

Загальна характеристика

• Прагнення примирити віру та науку, довести розумом християнські догмати.
• Вимога не відступати від Святого Письма і бути точним у судженнях.
• Судження мають будуватися на основі логіки - наука про закони і форми мислення.
• Схоластика запропонувала поділ тексту на розділи та параграфи, методи філософського дослідження.

Видатні схоласти

• П'єр Абеляр (1079 - 1142 рр.), викладав логіку і богослов'я у власній школі в Парижі: головним інструментом пошуку істини вважав розум; запровадив правило: "Пізнаю те, у що вірю"; був переслідуваний церквою.
• Тома Аквінський (1225 - 1274 рр.), викладав у Паризькому університеті, школах Італії: поєднав католицьке богослов'я з поглядами Аристотеля, створивши вчення томізм; стверджував, що справжнє знання можна почерпнути як зі святого Письма, так і чуттєвого досвіду.