|
Утворення
- Після смерті Мухаммеда новий керівник арабської держави отримав титул халіф - "заступник Пророка", а держава - назву халіфат.
- Перших чотирьох халіфів - Абу Бакра, Омара, Османа, Алі (632 - 661 рр.) - обирали (вони вважаються праведниками). Вони об'єднали племена Аравійського півострова та приєднали Іран, Палестину, Середню Азію, Сирію, Єгипет, Лівію.
- Халіфи поєднували вищу світську і духовну владу; їм належала вся земля, яку вони роздавали за службу.
- Судочинство здійснювалося на підставі Корану.
- Немусульманське населення сплачувало спеціальний податок - джизію.
Халіфат Омейядів (661 - 750 рр.)
- Утворений унаслідок міжусобного конфлікту між халіфом Алі, зятем Мухаммеда, та сильним родом Омейядів.
- Приєднано візантійські володіння у Північній Африці; більшу частину Іспанії та Закавказзя.
- На державних посадах - переважно араби.
- Арабська мова стала офіційною.
- Столицю халіфату перенесено з Мекки до Дамаску.
- Розпочато карбування власної монети.
Халіфат Аббасидів (750 - 1258 рр.)
- 750 р. - Омейяди були скинуті з престолу; новим халіфом став воєначальник Абу аль-Аббас Саффах, який заснував династію Аббасидів.
- Столицю перенесено до спеціально розбудованого міста - Багдада.
- Відмова від активних завоювань.
- Запроваджено давньосхідний палацовий ритуал, що підносив халіфа над підданими.
- Економічне піднесення: вирощували цукрову тростину, рис, бавовну; садівництво і квітникарство; розведення рідкісних порід коней та овець; славилися килими, ювелірні прикраси, зброя.
Занепад Арабського халіфату
- Кінець IX ст. - утрата Іспанії, Закавказзя, Марокко, Єгипту, Вірменії, Середньої Азії, де утворилися держави-емірати ( від араб. емір - "намісник халіфа").
- 945 р. - Багдад захоплено іранським військом; халіфи позбавлені світської влади, залишившись вищими ісламськими духовними особами.
- 1258 р. - монголи захопили Багдад і вбили останнього халіфа династії Аббасидів.
Значення Арабського халіфату
- Поширення ісламу майже на всій території Арабського халіфату та за його межами.
- З'явилося поняття "арабського світу", об'єднаного релігією, арабською культурою та мовою.
- Культурно-релігійна єдність сприяла розвитку ремесла, торгівлі, шляхів.
- Відбувався культурний обмін не тільки всередині арабського світу, а й з Європою.
|
