Церковне-релігійне життя середньовічної Європи

Роль церкви у житті середньовічного суспільства:

• формувала релігійну свідомість;
• сприяла зміцненню Європи;
• сприяла розвитку культури й освіти;
• пом'якшувала звичаї.

Погляди Аврелія Августина (354 - 430 рр.)

Аврелій Августин- єпископ північноафриканського міста Гіппон. Його погляди покладено в основу канонічного християнства.

• Бог створив світ в усій його повноті.
• Людина має орієнтуватися на вічну істину, і тоді вона досягне "граду Божого" - суспільства, очолюванного церквою.
• Церква - єдиний посередник між Богом і людьми.
• Світська влада необхідна для організації церковног життя.
• Увів поняття совісті - усвідомлення моральної відповідальності за свої вчинки перед суспільством і собою.

Християнізація Європи

Відбувалася дуже складно, з використанням сили, у союзі зі світською владою.

Етапи:

• II - V ст. - християнізація варварських племен, що нападали на Рим: вестготів, остготів, вандалів тощо;
• V - VI ст. - християнізація лангобардів, франків, англосаксонських та кельтських племен Британії;
• IX - X ст. - християнізація Скандинавії, Чехії, Польщі, Угорщини. Болгарія, Сербія прийняли християнство від Константинопольського патріарха;
• XII - XIV ст. - християнізація балтійських племен, литовців, пруссів.

Результати:

• церква сприяла (певною мірою) економічному піднесенню Європи;
• церква сприяла формуванню феодальних відносин та єднанню народів;
• церква стимулювала колонізаційний рух у вигляді Хрестових походів.

Папство у VI - XI ст.

Верховенство пап у Західній Європі обгрунтовував так званий "Константанів дар" - грамота , начебто складена Константином I, якою імператор передавав Папі світську владу над Римом і Західною Римською імперією.

Влада Папи Римського посилилася в V - VI ст., коли послабла державна влада. 756 р. - засновано в Італії Папську державу (збереглася донині).

У X ст. римські Папи призначалися фактично німецькими імператорами та королями.

Поширена симонія - купівля та продаж духовног сану або церковних посад.

Жили священнослужителі за світськими правилами, а не за біблійними заповідями, це підривало престиж церкви.