Велика грецька колонізація
|
Велика грецька колонізація - розселення греків за межами Балканського півострова у VIII - VI ст. до н. е., заснування поселень - колоній - на берегах Чорного та Середземного морів.
Причини
- Розвиток ремесел і торгівлі підштовхував до пошуку нових джерел сировини, передусім металів.
- Пошук нових територій, оскільки вільних земель у Греції не залишалося.
- Перенаселення Греції.
- Остракізм - вигнання голосуванням громадян поліса, які загрожували політичному устрію, на 10 років, здійснювався шляхом голосування на глиняних черепках-остраконах.
- Спустошливі війни змушували населення тікати в безпечніші місця.
- Пошук нових ринків збуту для своїх товарів.
Основні напрями колонізації
- Східний: Мала Азія, о. Кіпр.
- Західний: Південна Італія, Іспанія, Франція.
- Південний: Північно-Східне узбережжя Африки.
- Північний: Чорноморське узбережжя.
Особливості давньогрецької колонізації
- Греки оселялися на незайнятих територіях, в основному на прибрежних смугах уздовж моря та лиманів. Місто, що засновувало колонію, називалося метрополія - "місто-матір".
- Колонії - незалежні від метрополії, відносини грунтувалися на рівноправних засадах, хоча контакти ніколи не уривалися.
- Античне місто-колонія копіювали свою метрополію у плануванні та в організації господарського, державного та культурного життя.
- Греки встановлювали добрі відносини з місцевим населенням6 у разі конфлікту сили були б нерівними, а торгівля була взаємовигідною.
|