Словосполучення

Словосполучення - це синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв'язку (одне із слів у ньому є головним, а інші граматично залежні від нього): читати (що?) новелу; пишатися (ким?) братом; пишний (який?) сад.

Не вважаються словосполученнями:

а) поєднання службового слова (прийменника, сполучника, частки) з повнозначним: навколо озера, якби проспівав, для тебе, ідіть же.

б) складені форми майбутнього часу: буду писати (писатиму), будемо плавати (плаватиму); складені форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників і прислівників: більш вибагливий, найменш успішний, менш упевнено, найбільш урочисто.

в) фразеологізми:тне в тім'я битий, ахіллесова п'ята.

г) підмет з присудком: соловей співає; минають дні.

ґ) сполуки слів із сурядним зв'язком (однорідні члени): небо і земля; батьки і діти; не друг, а ворог.

За будовою словосполучення поділяються на прості (вони складаються з двох повнозначних слів: стиглі вишні, виразно читати, іти з батьком) і складні (до складу входить більше ніж два повнозначних слова): слухати цікаву лекцію, старанно готувати піцу.