Розділові знаки при звертанні |
Звертання, оскільки воно граматично не пов'язане з членами речення, в усному мовленні виділяється паузами, а на письмі - розділовими знаками - комою або знаком оклику. Наприклад: Моя Аркадіє чудова! І як це я сюди забрів? (О. Ольжич). Німій, бідо моя, жадо моя, бо серця джерело вже обміліло... (В. Стус). Спасибі вам, двори і явори. (Л. Костенко). Комою звертання виділяється тоді, коли вимовляється без окличної інтонації, стоїть 2) у середині речення (виділяється з обох боків комами): Прощай, синє море, безкрає, просторе (Леся Українка); Лети, моя пісне, за гори й долини (В. Сосюра); 3) у кінці речення: Благословляю твою сваволю, дорого долі, дорого болю. (В. Стус). Якщо звертання стоїть у кінці речення, то перед ним ставиться кома, а після нього - той знак, якого вимагають зміст речення та інтонація. Наприклад: Господи! Світ не святиться - Побожеволіли ми! (В. Стус). Вгамуйся, серце! Годі, схаменися... (М. Вороний). Мороком душу огорне - ані тобі продихнуть... Здрастуй, бідо моя чорна! Здрастуй, страсна моя путь! (В. Стус). Перед звертанням може стояти підсилювальна частка о. У такому випадку між часткою о і звертанням ніякий розділовий знак не ставиться. Наприклад: О музи, музи, музи кам'яні! Де грім душі, народжений з любові? О Боже правий! За що така злоба? О мій коханий, хто він, цей старий... (З тв. Л. Костенко). Увага! Якщо перед звертанням стоїть вигук, то він відділяється комою. Наприклад: Ох, пісне, чому, як той птах, не летиш? (М. Рильський). |