Публіцистичний стиль

Слово публіцистичний походить від латинського слова, що означає "суспільний, державний". Спільнокореневими зі словом публіцистичний є слово публіцистика (суспільно-політична література на сучасні, актуальні теми).

Етимологічно всі ці слова споріднені зі словом публіка, що має два значення:

1) відвідувачі, слухачі, глядачі;

2) народ, люди.

Мета публіцистичного стилю - інформувати, передавати суспільно значущу інформацію з одночасним впливом на читача, слухача, переконуванням їх у чомусь, уселяти їм певні ідеї, погляди, спонукати до відповідних вчинків та дій.

Сфера використання публіцистичного стилю мовлення - суспільно-економічні, культурні, політичні відносини.

Жанри публіцистики - стаття в журналі, газеті, нарис, фельєтон, інтерв'ю, репортаж, виступ на радіо, зборах, телебаченні, промова, доповідь.

Для публіцистичного стилю мовлення притаманні логічність, емоційність, образність, оцінність (спонукальність), а також відповідні мовні засоби. У текстах широко вживається суспільно-політична лексика, різноманітні види синтаксичних конструкцій.

Публіцистичний текст будується як наукове міркування: порушується важлива суспільна проблема, аналізуються й оцінюються можливі шляхи її вирішення, формулюються узагальнення й висновки, матеріал розміщується у строгій логічній послідовності, використовується загальнонаукова термінологія. Це дещо наближає його до наукового стилю.

Публіцистичні виступи відзначаються вірогідністю, точністю фактів, строгою обґрунтованістю, конкретністю, що дещо споріднює його з науковим стилем мовлення. З іншого боку, для публіцистичної промови характерні пристрасність, спонукальність. Найважливіша вимога, що ставиться перед публіцистикою, - загальнодоступність: вона розрахована на широку аудиторію і має бути доступною для всіх.

Публіцистичний стиль має багато спільного і з художнім стилем мовлення, оскільки для ефективного впливу на читача (слухача), його чуттєву сферу, уяву, той, хто пише чи виступає, використовує епітети, метафори, порівняння та інші образні художні засоби, вдається до фразеологічних висловів, навіть просторічних слів, що посилюють емоційний вплив мовлення.