Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини |
1. У називному відмінку вживаються а) Закінчення -и: сани, окуляри, штани, сходи, ночви. Примітка. Деякі іменники, як гуси, діти, люди, кури, мають форму однини, але від інших основ: гуска, дитина, людина, курка. б) Закінчення -а (зрідка -я): ясла, дрова, вила, вінця. в) Закінчення -і (після голосного -Ї): двері, коноплі, гордощі, дріжджі, граблі, помиї. 2. У родовому відмінку виступають а) Закінчення -ей: дверей, гусей, курей, грошей. б) Закінчення -ів: дріжджів, граблів (і грабель). в) Нульове закінчення: ясел, вил, дров, воріт. 3. У давальному відмінку виступають а) Закінчення -ам після твердого приголосного, коли в називному відмінку іменники мають закінчення -и, -а або -і (після шиплячого): вилам, веселощам, воротам, радощам, ночвам, штанам (і штаням), сходам, яслам. Виняток: дітям, людям, гусям, курям, сіням, саням. б) Закінчення -ям після голосного та після м'якого приголосного, коли в називному відмінку іменники закінчуються на -і, -ї, -я: дверям, помиям, граблям, вінцям. 4. У знахідному відмінку вживаються форми а) Однакові з називним відмінком: ясла, окуляри, сани, коноплі, вінця, коноплі, вила. б) Однакові з родовим відмінком (для назв людей): людей, дітей. в) Обидві форми (для назв деяких свійських тварин): курей і кури, гусей і гуси. 5. В орудному відмінку виступають а) Закінчення -ами в іменниках, які в називному відмінку мають закінчення -и, -а або -і (після шиплячого): сходами, вилами, радощами, веселощами, ночвами. б) Закінчення -ями в іменниках, які в називному відмінку закінчуються на -і, -ї. -я: помиями, граблями, коноплями, вінцями. в) Закінчення -ми: грішми (й грошима), саньми (й санями), ворітьми (й воротами), дверми (й дверима). 6. У місцевому відмінку залежно від попереднього приголосного вживаються закінчення -ах; -ях: на воротах (рідше - воротях), на вилах, у дверях, на штанах (рідше - на штанях). |