Написання прикладок окремо й через дефіс

Прикладки можуть писатися окремо й через дефіс, що залежить від значення поєднуваних складників.

1. Якщо прикладка дає ім'я комусь або чомусь і стоїть після слова, до якого відноситься, то пишеться окремо. (Трава звіробій, місто Харків, школярик Дмитрик).

- Якщо ж це ім'я стоїть перед словом, до якого відноситься, то приєднується за допомогою дефіса. (Сапун-гора, звіробій-трава).

2. Якщо узгоджуваний іменник, що має означальне значення, виступає в ролі прикладки в постпозиції, він приєднується до пояснювального іменника дефісом. (Хлопець-богатир, дівчина-красуня).

- Якщо такий іменник виступає в препозиції до означуваного іменника, то він пишеться окремо. (Красуня дівчина, богатир хлопець).

3. Якщо прикладка входить до складу терміна. (льон-довгунець, жук-короїд, гриб-паразит).

4. Прикладка, яка вказує на рід занять людини, професію, стать, вік, походження, національність, завжди пишеться через дефіс (причому пояснюваний іменник і прикладка можуть мінятися місцями). (Дівчина-грузинка й грузинка-дівчина, художник-пейзажист й пейзажист-художник).