|
Приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш подовжуються в таких випадках:
а) в іменниках середнього роду на -я II відміни, якщо приголосний стоїть між двома голосними (а також у похідних від них словах): знаряддя, життя, колосся, гілля.
б) у деяких іменниках чоловічого та жіночого роду I відміни на -я: суддя, стаття.
в) перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду III відміни однини, що закінчуються на приголосний: мить - миттю, мазь - маззю.
г) перед я, ю в прислівниках типу: зрання, попідвіконню, спросоння, попідтинню, навмання.
ґ) перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова лити (та похідних від нього слів: ллю, ллєш, ллємо, ллєте, ллють, ллється, ллються, виллю, наллю.
Увага! Подовження не відбувається:
1) у родовому відмінку множини іменників середнього роду II відміни перед нульовим закінченням: облич, завдань.
2) в іменниках жіночого роду I відміни на -ин(я): господиня, рабиня.
3) в іменниках IV відміни: каченя, дитя, теля
4) якщо м'який приголосний стоїть не між голосними: безсмертя, честю, радістю
5) у словах кутя, свиня, попадя. |
