Написання слів іншомовного походження

Правопис и, і, ї, у

1. Пишемо и:
а) у загальних назвах після дев'яти приголосних д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (Де ти з'їси цю чашу жиру) перед наступним приголосним: дизель, стимул, система, риф;
б) у географічних назвах з кінцевим на -ида, -ика та похідних від них; у буквосполученні -ки-: Флорида, Мексика, Китай;
в) у давно запозичених словах як виняток: кипарис, мигдаль, киргиз, башкир, шпиталь, вимпел, спирт, бинт.
г) з и пишуться слова церковного вжитку: диякон, єпископ, мирта, християнство.

2. Пишемо і у загальних і власних назвах:
а) на початку слова: ідея, історія;
б) у кінці слова перед я: артерія
в) після приголосного перед голосним: тріумф, радіус;
г) у кінці невідмінюваних слів: журі, таксі;
ґ) після приголосних, що не входять до правила "дев'ятки": академік, вібрація;
д) в особових іменах і в географічних назвах: Річард, Фрідріх, Ніл.

3. Пишемо ї після літер на позначення голосних: мозаїка, Енеїда (але в складних словах, де перша частина закінчується на голосний, на початку другої пишеться і: староіндійський, доісторичний).

4. Пишемо у в словах, запозичених з французької мови, після шиплячих ж, ш: журі, парашут, парфуми.

Подвоєння літер на позначення приголосних

1. У загальних назвах іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: група, бароко, белетристика.

Винятки: аннали, білль, бонна, брутто, булла, ванна, вілла, дурра, мадонна, манна, мірра, мотто, мулла, нетто, панна, пенні, тонна, панно.

2. Подвоєння відбувається за збігу однакових приголосних на межі префікса й кореня, якщо в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: імміграція (міграція), сюрреалізм (реалізм) (але анотація, конотація).

3. Подвоєння зберігається у власних назвах та похідних від них словах, якщо воно було в рідній мові: Голландія (голландець), Марокко (марокканець), Брюссель, Емма.

М'який знак

М'який знак пишеться після д, т, з, с, ц, л, н (де ти з'їси ці лини)
а) перед я, ю, є, ї, йо: ательє, мільярд, консьєржка;
б) відповідно до вимови після л перед літерами на позначення приголосних: альтруїст, фільм;
в) відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, каніфоль.

Увага! М'який знак не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення м'якого або пом'якшеного приголосного з а, у: тюль, нюанс.

Апостроф

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї
а) після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р: інтерв'ю, дистриб'ютор;
б) після кінцевого приголосного префікса: ін'єкція, ад'ютант.

Апостроф не пишеться
а) перед йо: курйоз, серйозний;
б) коли я, ю позначають пом'якшення попереднього приголосного: манікюр, бюджет.

Увага! Апостроф ставиться після початкового д, о в прізвищах: Жанна Д'Арк, О'Генрі тощо.