|
1. М'який знак пишемо:
а) після м'яких д, т, з, с, ц, л, н (де ти з'їси ці лини) у кінці слова та складу: мідь, путь, лань, калька;
б) після м'яких приголосних усередині слова перед о: бадьорий, дзьоб, тьохкати;
в) після л перед йо, наступним шиплячим приголосним та суфіксом -ськ-: пальці, бульйон;
г) у сполученнях -льц-, -льч-, -ньк-, -ньч-, -сьц-, -сьч-, які походять з -льк-, -ньк-, -ськ-: Гальці, Гальчин (бо Галька);
ґ) у дієсловах на ть, ться: будить, здається;
д) у суфіксах пестливості: -енька, -енько, -онька, -онько, -енький, -есенький, -ісінький, -юсінький: рученька, голівонька, тонюсінький;
е) у суфіксах прикметників: -ськ-, -зьк-, -цьк-: одеський, запорізький, козацький;
є) суфікси російських географічних назв -ск, -цк передаються відповідно українськими суфіксами -ськ, -цьк: Братськ, Троїцьк.
2. М'який знак не пишемо:
а) після усіх інших букв;
б) після р у кінці складу або слова: вір, тюрма;
в) після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о): промінчик, волинський, громадянство;
г) у сполученнях -лц-, -лч-, -нц-, -нч-, -сц-, -сч-, коли вони походять із -лк-, -нк-, -ск-: галці, галчин (бо галка);
ґ) у власних назвах перед я: Наталя, Уляна;
д) після м'яких приголосних, крім л, якщо за ними йдуть інші м'які приголосні: вінця, щастя;
е) між подовженими м'якими приголосними: буття, волосся;
є) після д, н, т перед суфіксами -ченк(о), -чук, -чишин: безбатченко
Виняток! М'який знак пишемо у словах тьмяний, різьбар і похідних від них. |
