|
|
|
Правопис відмінкових закінчень прикметників |
|
Залежно від того, на який приголосний закінчується основа - твердий чи м'який, прикметники поділяються на дві групи: тверду й м'яку.
|
|
Детальніше...
|
|
|
Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини |
|
1. У називному відмінку вживаються
а) Закінчення -и: сани, окуляри, штани, сходи, ночви.
Примітка. Деякі іменники, як гуси, діти, люди, кури, мають форму однини, але від інших основ: гуска, дитина, людина, курка.
|
|
Детальніше...
|
|
Правопис відмінкових закінчень іменників |
|
Букви о, е, є в закінченнях орудного та кличного відмінків однини іменників I відміни
- В іменників I відміни однини твердої групи в орудному відмінку пишеться закінчення -ою, у кличному пишеться -о: Олено, річкою.
|
|
Детальніше...
|
|
Написання слів з пів-, напів-, полу- |
|
1. Слова з пів- пишуться:
- разом перед загальними назвами: піввідра, півсела, півоселі;
|
|
Детальніше...
|
|
Написання прикладок окремо й через дефіс |
|
Прикладки можуть писатися окремо й через дефіс, що залежить від значення поєднуваних складників.
|
|
Детальніше...
|
|
Правопис складних сполучників |
1. Разом пишуться
а) Складні сполучники, які становлять тісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: аніх, адже, отже, отож, втім, ніби, нібито, начеб, начебто, немовби, немов, неначебто, неначе, мовби, причім, причому, притому, притім.
|
|
Детальніше...
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 Наступна > Кінець >>
|
