Іменник

Граматичні категорії іменника

1. Істота - неістота

До істот належать:

  • персоніфіковані предмети (герої казок!): Мотор, Вітер, Березень;
  • назви іграшок, які відповідають істотам у житті: Мама купила плюшевого ведмедика.
  • мрець, покійник, небіжчик...

До неістот належать:

  • назви, які позначають сукупність людей: хор, клас, загін;
  • мікроб, вірус, амеба...

2. Власна назва - загальна назва

3. Число іменника:

Однина: книга - книги

Множина: книги

Тільки множина або однина: канікули, дріжджі, іменини, вода, любов, рис

Збірні іменники (означають сукупність предметів, речей або осіб): волосся, морква, людство,

Число іменників

Число іменників вказує на кількісний вияв того, що називає іменник. Більшість іменників мають однину і множину - це назви конкретних предметів, які піддаються лічбі і здатні поєднуватися з кількісними числівниками (п'ять днів, три верби, дві стежки). Але є й такі іменники, які мають лише одну форму числа.

Тільки в однині вживаються іменники: 1) збірні (братство, дрібнота, дітвора, коріння); 2) з абстрактним значенням (слава, геройство, патріотизм); 3) речовинні (молоко, чай); 4) власні назви (Україна, Чигирин).

Тільки у множині вживаються іменники, що називають: 1) сукупність предметів, істот (діти, надра, фінанси); 2) часові поняття, ігри (роковини, піжмурки, шахи); 3) парні предмети (ножиці, окуляри); 4)речовину (вершки, парфуми); 5) географічні поняття (Альпи, Суми).

У незмінюваних іменниках (бюро, кафе тощо) значення кількості виражається формами узгоджуваних слів. Наприклад: Звертайтесь у довідкове бюро. У місті є кілька трамвайних депо

4. Рід іменника

  • чоловічий рід: мир
  • жіночий рід: війна
  • середній рід: військо
  • спільний рід: базіка. Іменники спільного роду завжди позначають лише певні якості людини (закінчення а, я, о): сирота, безхатько, бідолаха.

Увага! Іншомовні назви посад, звань і професій завжди належать до чоловічого роду: лікар, вчитель, директор.
До чоловічого роду належать: тюль, толь, сажень, собака, ступінь, степ, шампунь, нежить, дріб, зяб, кір.
До жіночого роду належать: путь, нехворощ, бязь, адреса.

Рід незмінюваних іменників:
1) назви осіб чоловічої статі - чоловічого роду: маестро
2) назви осіб жіночої статі - жіночого роду: мадам
з) назви тварин - іменники чоловічого роду: шимпанзе, поні, какаду.
4) назви неістот - середнього роду: попурі, пончо, метро, казино.
5) рід власної назви визначаємо за видовим поняттям: Перу (країна) - ж. р.; кольрабі (капуста) - ж. р; Балі (острів) - ч. р.; Душанбе (місто) - с. р.
6) Рід у словах абревіатурах визначаємо за головним словом: СБУ (служба) - ж. р.; ХНУ (університет) - ч. р.; ТЕЦ (централь) - ж. р.

Запам'ятайте! цеце (муха) - ж. р.; івасі, путасу (риба) - ж. р.; авеню (вулиця) - ж. р.; салямі (ковбаса) - ж. р.; гінді (мова) - ж. р.; сироко, торнадо (вітер) - ч. р.

5. Відмінки іменників

Іменники відмінюються за сімома відмінками: називний (хто? що?), родовий (кого? чого?), давальний (кому? чому?), знахідний (кого? що?), орудний (ким? чим?), місцевий (на кому? на чому?), кличний (уживається для звертання).
Називний відмінок однини - початкова форма іменника.
Називний відмінок є прямим, решта - непрямі.

6. Відміни іменників

I відміна: ж. р.; ч. р.; спільний рід, закінчення а, я: дошка, мрія, суддя, невдаха.
II відміна: чол. р. - закінчення нульове, о; с. р. - закінчення о, е, я: край, дядько, плече, зілля.
III відміна: ж. р. - нульове закінчення: сіль, жовч, нехворощ + Виняток: мати.
IV відміна: с. р. - закінчення а, я; зменшено-пестливі поняття, найчастіше назви дітей тварин: лоша, порося, зайча, зайченя, дівча + Винятки: ім'я, плем'я, вим'я, тім'я, сім'я (насіння).

До відмін не належать:
1) Незмінні іменники іншомовного походження: кенгуру, таксі, леді, фрау;
2) Множинні іменники: канікули, штани, Карпати;
3) Слова-абревіатури: НЛО, ЗНО.
4) Жіночі прізвища на приголосний та -о: Козак Ольга, Карпенко Соломія.

7. Поділ на групи

Іменники I та II відмін, залежно від відмінкових закінчень, поділяються на тверду, м'яку, мішану групи.

Тверда група: основа слова закінчується на твердий приголосний: вікно, школа.
М'яка група: основа слова закінчується на м'який приголосний та й: земля, край.
Мішана група: основа слова закінчується на шиплячий (ж, ч, ш, щ): круча.

Увага! Групи іменників II відміни з основою на -р.

Тверда група: усі односкладові на -ір, -ур, -ор, -ер, а також дво- і багатоскладові з постійним наголосом на основі: твір, жир, базар. Винятки: комар, снігур, звір.
М'яка група: дво- і багатоскаладові іменники, у яких наголос у множині переміщується на закінчення: друкар, богатир. Винятки: Ігор, токар, аптекар, бібліотекар, якір, слюсар, рицар, козир та односкладові цар, псар.
Мішана група: назви людей за професією або діяльністю з наголошеним суфіксом -яр, у яких наголос у множині переміщується на закінчення: школяр (школярі), газетяр (газетярі).

8. Закінчення родового відмінку однини іменників чоловічого роду II відміни.

Закінчення -а (-я) мають:
1) назви істот і дійових осіб у байках, казках: Василя, лиса, Мороза;
2) назви міст, населених пунктів: Львова, Малина;
3) географічні назви з наголошеним закінченням або з суфіксами -ов-, -ев-(-єв-): Дністра, Тетерева;
4) назви мір, днів, місяців: сантиметра, вівторка, січня (але: року, віку);
5) назви чітко окреслених предметів та їх частин: плуга, олівця (але: коридору, вокзалу, даху, залу);
6) наукові терміни (здебільшого точних наук і мовознавства): атома, відмінка (але: складу, способу, виду, роду).

Закінчення -у(-ю) мають:
1) збірні назви: лісу, очерету (але: ліска);
2) назви речовин, матеріалу: свинцю, ситцю, піску, меду (але: вівса);
3) назви установ і організацій: заводу, інституту;
4) назви явищ природи: граду, суховію, морозу;
5) назви почуттів, дій, ознак і станів: болю, співу, шуму, рейсу;
6) географічні назви (крім населених пунктів): Кавказу, Сибіру, Єнісею, Криму, Китаю;
7) слова із значенням місця, простору: лугу, рову, майдану, яру;
8) назви ігор, танців: вальсу, баскетболу, тенісу (але: гопака, козака);
9) терміни (переважно літературознавчі, хімічні, фізичні): міфу, роману, імпульсу;
10) префіксальні і складні безсуфіксальні слова: живопису, суходолу, прикладу.

Увага! Деякі іменники II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини можуть мати паралельні закінчення -а(-я) або -у(-ю). Це залежить від наголосу або від закінчення, наприклад: папера (документа) і паперу (матеріалу), листопада (місяця) і листопаду (пори опадання листя).

9. Написання та відмінювання імен по батькові

1. У чоловічих іменах по батькові завжди вживається суфікс -ович: Петрович, Гнатович

Якщо ім'я закінчується на й, то перед суфіксом -ович й зберігається: Андрійович, Валерійович, Віталійович.

Винятки:

  • Хома - Хомич
  • Лука - Лукич
  • - Ілліч
  • Яків - Якович і Яковлевич
  • Сава - Савич і Савович
  • Микола - Миколайович і Миколович
  • Кузьма - Кузьмич і Кузьмович
  • Григорій - Григорович

2. Жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфікса -івн(а): Петрівна, Іванівна, Тарасівна. Якщо ім'я закінчується на й, то в жіночих іменах по батькові виступає суфікс -ївн(а): Андріївна, Віталіївна, Валеріївна.

3. В іменах типу Антін, Сидір, Прокіп, Ничипір, Федір відбувається чергування і з о: Антонович - Антонівна, Сидорович - Сидорівна, Прокопович - Прокопівна, Ничипорович - Ничипорівна, Федорович - Федорівна.

4. Чоловічі імена по батькові відмінюються як іменники II відміни мішаної групи (Івана Павловича), жіночі імена по батькові - як іменники I відміни твердої групи (Оксани Богданівни).

5. Ім'я Лев має паралельні відмінкові форми (Лева і Льва, Левові і Львові).

6. У звертаннях на ім'я по батькові обидва слова ставляться у форму кличного відмінка: Остапе Романовичу, Ольго Ігорівно.


 
| Карта сайту |