Приголосні бувають сонорні ([в], [м], [н], [р], [н'], [л'], [р'], [й]), дзвінкі та глухі. Дзвінкі та глухі утворюють пари [б - п], [д - т], [д͡ж - ч], [д͡з - ц], [ж - ш], [з - с], [г - х], [ґ - к]. Не має дзвінкої пари звук [ф].
Приголосні бувають м'якими або пом'якшеними перед ь, я [а], ю [у], є [е], і [і]. Десять м'яких приголосних: [д'], [з'], [дз'] [т'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [р'], [й] в українській мові завжди м'які. Усі інші приголосні будуть пом'якшеними [дим], [дʾім], [вʾітер] в - [в] в - [вʾ] в - [у ̌] - завжди в кінці складу (слова): [л'убoу ̌]
Асиміляція приголосних -ться [ц':а]: будується [буду ́йеиц':а] -шся [с':а]: будуєшся [буду ́йеис':а]
Асиміляція за м'якістю пісня [пʾіс'н'а] радість [рaд'іс'т'] свято [с'вʾaто]
Асиміляція за дзвінкістю Уподібнення глухого до парного дзвінкого перед дзвінким: [к] - [ґ]: вокзал [воґзáл] [т'] - [д']: боротьба [бород'бá], молотьба [молод'бá] [с'] - [тз]: косьба [коз'бá]
Дзвінкі приголосні в середині слів в українській мові не оглушуються: казка [кáзка], сережки [сеирéжки]
Вимова свистячих перед шиплячими: [з] + [ж] = [ж:]: безжалісний [беиж:áл'існиі ̌] [з] + [ш] = [жш]: безшелесно [беижшеилéсно] [з] + [ш] = [ш:]: зшити [ш:и ́ти] [с] + [ш] = [ш:]: зрісши [зр'і ́ш:и] [з] + [ч] = [жч]: без черги [беижчéрги] [з] + [ч] = [шч]: зчеп [шчеп] [з] + [д͡ж] = [жд͡ж]: з джемом [жд͡жéмом]
Вимова шиплячих перед свистячими: [ж] + [с] = [з'с']: зважся [звáз'с'а] [ш] + [с] = [с':]: бачишся [бáчис':а] [ч] + [с'] = [ц'с']: не морочся [неиморóц'с'а] [ж] + [ц'] = [з'ц']: запорожці [запорóз'ц'і] [щ] + [ц'] = [с'ц']: дошці [дóс'ц'і] [ч] + [ц'] = [ц':]: качці [кáц':і] |