|
|
|
Місто. Початок
IV
Сходячи вниз вул. Леніна до Хрещатика, Степан багато що передумав. Побачення з Левком його зміцнило. Він казав собі, що путь Левкова—його путь, і на долю товаришеву мимоволі заздрив.
|
|
Детальніше...
|
|
|
Місто. Початок
II
Надворі був уже зовсім день, коли Степан прокинувся й схопився на верстаті. Тіло його заніміло від лежання на голому дереві, але він не зважав на ту млость і з острахом протирав очі. Сьогодні вступний іспит, чи не проспав він? Згадавши, що іспита призначено на першу годину, трохи заспокоївся й потягнувся. Шия йому боляче щеміла, і він потер її рукою.
|
|
Детальніше...
|
|
(Уривок з роману)
Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п’є: як тварина—вона множиться і як тварина—викидає; як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою розмовляє.
|
|
Детальніше...
|
|
Мина Мазайло. Продовження |
|
Мина Мазайло. Початок
4
Ускочили прожогом тьотя, Рина і Мазайлиха. Тьотя до Рини:
— Біжи, Рино!.. Скажи йому хоч ти, що треба йому зробити...
|
|
Детальніше...
|
|
ПЕРША ДІЯ
1
Нарешті Уля прийшла. Рина до неї, од люстра:
|
|
Детальніше...
|
|
Юрій Яновський (Уривок з роману)
Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а ґелґання бійців нагадувало ярмарок, а пил уставав, як за чередою; ось і розбіглися всі по степу, і Оверко переміг. |
|
Детальніше...
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 Наступна > Кінець >>
|
