Аналіз "Сон (У кожного своя доля...)" |
Автор: Тарас Шевченко Рік: 1844 Підзаголовок: "Комедія" Літературний рід: ліро-епос Жанр: сатирична поема, поема-інвектива Провідний мотив: засудження справжньої суті російського імперського режиму. Головні ідеї: засудження кріпосництва та самодержавства в Росії; викриття аморальності паразитизму та вірнопідданства, заклик до людської гідності, пробудження національної свідомості. Епіграф: «Дух истины, его же мир не может прияти, яко не видит его, ниже знает его.» Композиція: поема орієнтовно розмежовується на такі частини:
Сюжет: Експозиція: пролог, в якому Шевченко роздумує над тим, що у кожної людини своя доля; зображення соціальних й моральних гріхів, які процвітають в країні. Зав’язка: п’яний ліричний герой лаштується до сну і врешті-решт летить до неба. Розвиток подій: зображуються картини життя у часи, коли простий люд був покріпачений самодержавством. Кульмінація: сатирично висміюються кати і грабіжники народу. Розв’язка: «Не здивуйте, / Брати любі, милі, / Що не своє розказав вам, / А те, що приснилось». І. Франко: «Сон» — це, безперечно, перший в Росії сміливий і прямий удар на гниль і неправду кріпацтва». |