Аналіз "Маруся" |
|
Автор: Григорій Квітка-Основ'яненко Рік: 1832 Літературний напрям: сентименталізм Літературний рід: епос Жанр: сентиментально-реалістична повість Тема: зображення життя і побуту українського народу, відтворення високої моральної чистоти. Ідея: засудження соціальної нерівності; уславлення гуманізму, чесності, щирості, доброти, палкого кохання та вірності. Джерела написання: дійсність українського села кінця XVIII - початку ХІХ ст., фольклор. Головні герої: Маруся, Василь, Наум Дрот (батько Марусі), його дружина Настя (мати Марусі), Олена (подруга Марусі). Сюжет: Маруся та Василь закохані один в одного і хочуть одружитися. Але на заваді планам стає батько Марусі, сільський багач, який не хоче віддати свою дочку за сироту, до того ж рекрута. Василь іде на заробітки, щоб відкупитися від солдатчини. У цей час Маруся сильно хворіє і врешті-решт помирає. Василь повертається із заробітків, іде в монастир, де помирає від туги за коханою. "Маруся" - перша українська повість. Уперше повість надрукована у книзі "Малоросійські повісті". Твір характеризується майстерним змалюванням побуту, звичаїв, обрядів та докладним описом пейзажів, він має вільну побудову та багато ліричних відступів. У тексті твору автор вживає зменшено-пестливі слова, щоб додати тону розповіді розчуленості. Літературознавці знаходять у повісті вади, наприклад:
|