Аналіз "Як добре те, що смерті не боюсь я..."

Автор: В. Стус

Збірка: "Палімпсести"

Рік: вийшов друком у 1986

Літературний рід: лірика

Жанр: ліричний вірш або медитація

Вид лірики: філософська і патріотична

Провідний мотив: незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин.

Віршовий розмір: ямб

Вид римування: перехресне

Поезія виражає життєве кредо В. Стуса, висловлює його духовні принципи.

Вірш В. Стуса "Як добре те, що смерті не боюсь я..." перегукується із "Заповітом" Тараса Шевченка.

У поезії присутній символ - хрест.

Ліричний герой переходить з зовнішньої, переповненої різними матеріальними атрибутами до внутрішньої, духовної форми буття. Цей перехід дає йому сили не відчаюватись, протистояти всім випробуванням долі.

Смерть у трактуванні В. Стуса - це вища духовна форма існування людини, яка дорівнює вічності.