Біографія Миколи Хвильового

• Справжнє прізвище М. Хвильового - Фітільов.
• "Основоположник української прози ХХ ст."
• Розпочав літературну дискусію 1925-1928;
• Романтик;

13 грудня 1893 р. - народився Микола Григорович Фітільов (Хвильовий) у с. Тростянець на Харківщині (нині Сумська область). 1904 р. - батько залишив дружину і п'ятьох дітей, мати вчителювала по селах.

Микола покинув богодухівську гімназію, так і не отримавши атестата (пізніше довелося складати екзамени екстерном). Роки блукань: працює в економії, на заводах, вантажником у порту.

Після мобілізації в царську армію побував на різних фронтах і в різних регіонах: Галичина, Польща, Буковина, Румунія. 1917 р. - отруївся газом і потрапив у госпіталь у Кишиневі, повернення додому.

М. Фітільов - організатор повстанського загону, вступає до КП(б)У.

У 1919 році М. Хвильовий розпочинає літературну діяльність, пишучи «агітки» для плакатів і газет.

1921 р. - М. Хвильовий демобілізується, переїжджає до Харкова. Там письменник не тільки активно друкується, а й здійснює велику організаційну роботу, очолює ВАПЛІТЕ. 1925 - 1928 рр. - М. Хвильовий започатковує літературну дискусію, бере в ній активну участь.

13 травня 1933 р. - М. Хвильовий застрелився (цим він протестував проти імперської політики більшовиків, голоду 1932-1933 рр., масових репресій проти інтелігенції.

Погляди письменника:

• українська література повинна мати індивідуальний шлях розвитку, а не копіювати досягнення інших літератур;
• протест проти диригентської палички Москви;
• письменник має бути обдарованим від природи;
• ідеї «романтики вітаїзму» (життєлюбства);
• осуд масової і вульгарної в літературі.

Публіцистичні твори Миколи Хвильового:

• «Про "сатану в бочці", або графоманів, спекулянтів та інших "просвітян"»;
• «Про Коперника з Фрауенбургу, або Абетка азіатського ренесансу в мистецтві»;
• Цикл памфлетів "Камо грядеш?";
• Цикл памфлетів "Думки проти течії";
• Цикл памфлетів "Апологети писаризму";
• Памфлет "Україна чи Малоросія?".

Художні твори Миколи Хвильового:

• збірки поезій "Молодість", "В електричний вік", "Досвітні симфонії";
• збірки оповідань «Сині етюди» (1923), «Осінь» (1924);
• новели «Синій листопад», «Арабески», «Дорога й ластівка», «Кіт у чоботях», «Солонський Яр», «Легенда», «Я (Романтика)»;
• 1924 р. - «Санаторійна зона»;
• 1926 р. - роман «Вальдшнепи»;
• 1927 р. - оповідання «Мати»;
• 1928 р. - «Сентиментальна історія»;
• 1929 р. - повість «Іван Іванович».