Аналіз "Intermezzo"

"Intermezzo"

Автор: Михайло Коцюбинський

Рік: 1908

Літературний рід: епос

Жанр: новела

Форма: монолог

Присвята кононівським полям

Тема: зображення взаємодії митця і суспільства

Ідея: утвердження думки, що людина щаслива лише в гармонії з природою, а митець відіграє важливу роль у суспільстві.

Образи: Моя утома, Ниви в червні, Сонце, Три білих вівчарки (Оверко -"селянин"; Пава - "дворянин", Трепов - "міністр внутрішніх спрів"), Залізна рука міста, Людське горе, Зозуля, Жайворонки.

Сюжет: безфабульний

В основу новели "Intermezzo'' лягли автобіографічні факти. М. Коцюбинський закінчив повість "Fata morgana" жахливою сценою селянського самосуду і виснажив цим свою нервову систему. Саме тому в червні 1908 року письменник поїхав на Полтавщину до маєтку мецената Євгена Чикаленка, щоб покращити своє здоров'я.

Слово "інтермецо" перекладається з італійської мови як пауза, перепочинок. "Intermezzo'' - взірець імпресіонізму. Для цього стилю є характерним перехід ліричного героя через усі стадії: від крайнього виснаження до поступового зцілення, одужання.

Письменник за допомогою вмілих імпресіоністичних мазків зображує враження героя від природи, його внутрішній стан. Іноді новелу ще називають "поезією в прозі".