"Злочин і кара"

Автор: Ф. Достоєвський

Літературний рід: епос

Жанр: філософський поліфонічний соціально-психологічний роман

Тема: зображення убозтва принижених та скривджених людей, усього нелюдяного.

Ідея: моральна необхідність внутрішнього (а не зовнішнього!) покарання злочину Раскольникова.

Головні герої: Родіон Раскольников, його сестра Дуня, стара лихварка, її сестра Лизавета, Разуміхін, Сонечка Мармеладова, Лужин, Лебезятников, Свидригайлов, Порфирій Петрович (слідчий).

Композиція: 6 частин та епілог (1 частина - злочин, 4-6 частини - кара, епілог - шлях до каяття).

Проблематика роману "Злочин і кара":

• соціальні умови;
• життєві протиріччя;
• людина та суспільство;
• відповідальність за злочин;
• наполеонізм;
• індивідуалізм;
• гуманізм;
• бунт та покора;
• бідність та злидні;
• пияцтво та проституція.

Риси поліфонії у романі "Злочин і кара":

• багато діалогів і полілогів;
• кожен герой свій голос;
• майже кожен з головних героїв має свою теорію;
• обстоювання різних теорій у суперечках та дискусіях;
• діалог свідомості (ведуть різні голоси).

"Двійники" у романі "Злочин і кара":

• Родіон Раскольников - Свидригайлов (Свидригайлов каже: "Ми одного поля ягоди");
• Раскольников - слідчий Порфирій Петрович;
• Раскольников - Лужин.