|
Термін "романтизм" вказує на зв'язок із середніми віками, коли в літературі набув популярності лицарський роман, головними особливостями якого були фантастичність, зображення високого кохання, казкових пейзажів, лицарських подвигів, злих і добрих чарівників.
Риси романтичного стилю:
- тісне переплетіння трагічного і оптимістичного сприйняття світу;
- зображення важливої ролі творчого розуму, почуттів, фантазії, уяви;
- утвердження духовної самобутності і неповторності людини;
- ненависть до обивательської самозаспокоєності, байдужості до прекрасного і високого;
- вільне натхнення, порив душі, сердечність - понад усе.
Романтики створили такі жанри літератури:
- роман (Вальтер Скотт, Микола Гоголь, Віктор Гюго);
- поема (Олександр Пушкін, Адам Міцкевич, Генріх Гейне);
- лірична поезія.
У розвитку західноєвропейської романтичної літератури виділяють три хвилі:
- І хвиля - кінець 1970-х років;
- ІІ хвиля - 1815-1830 роки (період наполеонівських воєн та Реставрації). У цей час творять Гордон Байрон, Джон Кітс, Вальтер Скотт.
- ІІІ хвиля - після 1830 р. (після Липневої революції). Представники цієї хвилі романтизму: Віктор Гюго, Олександр Дюма, Адам Міцкевич, Жорж Санд.
У США романтичну літературу представляли Фенімор Купер ("Слідопит", "Шпигун"), Едгар Аллан По та ін.
У російській літературі романтиками були О. С. Пушкін, М. Ю. Лермонтов. |
