Аналіз роману Дон Кіхот

Назва: "Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі"

Автор: Мігель де Сервантес Сааведра

Рік: 1605 - перша частина, 1615 - друга частина

Літературний рід: трагікомічний епос

Жанр: роман, пародія на лицарські романи

Доба: епоха Відродження

Тема: зображення ілюзій незаможного дворянина Алонсо Кіхано (Дон Кіхота), спричинених лицарськими романами, та шлях їх зруйнування.

Ідея: утвердження думки, що проза життя бере верх над красивими ідеалами (ренесансними цінностями), а відірваність від життя зводить нанівець усі зусилля.

Головна проблема: конфлікт між ідеалом та дійсністю

Головні герої: Дон Кіхот (Алонсо Кіхано), джура Санчо Пансо

Композиція: дві частини

Дон Кіхот - образ мислителя-гуманіста, ренесансного ідеалу. Його життєва позиція ґрунтується на високих романтичних ідеалах, він сприймає світ під кутом "лицарської ідеї" і мріє жити за лицарськими законами, боротися за добро та справедливість.

Риси характеру Дон Кіхота:

• безкорисливість;
• щедрість;
• щирість;
• довірливість;
• наївність;
• безрозсудна сміливість;
• енергійність;
• підкреслена серйозність (відсутність почуття гумору);
• рішучість;
• скромність;
• делікатність;
• аскетизм (байдужість до матеріальних благ та здоров'я);
• почуття гідності.