Боротьба з монгольською навалою

На початку 13 ст. утворила монгольська держава на чолі з полководцем Темуджином (Чингісханом) - володар володарів.

1237 - 1238 рр. - завоювання Батиєм північно-східної Русі.

Осінь 1239 р. - монголи завоювали Чернігівське князівство (Мстислав Глібович).

Зима 1239 р. - завоювання Переяславського князівства.

5 вересня - 6 грудня 1240 р. - оборона Києва.

Увага! Оборона Києва, якою керував воєвода Данила Галицького Дмитро, тривала 93 дні. Останні захисники міста, жінки, діти, старі загинули під уламками Десятинної церкви!

На початку 1241 р. монголи вступили в Галицько-Волинське князівство. Вони не змогли зайняти тільки Холм (столиця Данила Галицького) та Кам'янець-Подільський.

У середині 40-х років 13 ст. формується монгольська держава - Золота Орда. ЇЇ столицею стало місто Сарай-Бату на Волзі.

Наслідки монгольського іга (навали):

• руйнація та падіння ролі міст;
• занепад ремесла і торгівлі;
• демографічні втрати;
• знищення значної частини феодальної еліти;
• консервується феодальна роздробленість.

Суть Золотоординського іга, як історичного явища, полягає у формуванні стійкої системи залежності Руських земель від завойовників.

Золотоординське іго виявилося в трьох основних сферах:

• економічній (система податків та повинностей: ясир - податок живими людьми, данина, мито, плужне, підводне, ловче...);
• політичній (ярлик на управління Руським князям видавав хан);
• військовій (обов'язок слов'янських князівств направляти воїнів до монгольського війська та брати участь у походах).

Особливості Золотоординського іга на Русі:

• Руські землі не увійшли безпосередньо до Золотої Орди;
• на території Русі не було створено постійнодіючого апарату завойовників;
• толерантне ставлення золотоординців до християнства та православного духовенства.

Довготривалі тенденції монгольського завоювання для Руських земель:

• переміщення і роздвоєння центру суспільного життя східних слов'ян (занепад Києва - піднесення Галицько-Волинського та Московського князівств);
• консервація та поглиблення феодальної роздробленості;
• витіснення у стосунках між князем і місцевою знаттю принципу васалітету та запровадження системи підданства;
• послаблення обороноспособності Русі (привело до того, що в 14-15 ст. Руські землі опинилися в складі Великого Князівства Литовського, Польщі, Угорщини, Молдавії (Туреччини), Московії).