Приватизація засобів виробництва. Лібералізація цін. Грошова реформа
|
На початку 1990-х рр. економіка незалежної України опинилася у важкому стані:
- спад промислового й сільськогосподарського виробництва;
- розвал фінансової системи;
- інфляція;
- розрив традиційних економічних зв'зків із колишніми республіками СРСР;
- падіння життєвого рівня населення.
Українським урядам довелось вирішувати відразу декілька завдань:
- виведення економіки з кризи;
- здійснення соціально-економічних реформ;
- проведення структурної перебудови економіки;
- включення економіки України у світове господарство.
У першій половині 1990-х рр. реформи не дали відчутних результатів:
- спад промислового й сільськогосподарського виробництва продовжувався;
- валовий національний продукт скоротився на 44%;
- національний дохід скоротився на 54%;
- приватизація державної власності відбувалася повільно;
- енергетична криза призвела до перебоїв із постачанням електроенергії;
- темпи інфляції були найвищими у світі (гіперінфляція);
- за межою бідності опинилося 64% населення.
У другій половині 1990-х рр. економіка поступово почала виходити з кризи:
- введення національної валюти - гривні (1997 р.);
- поетапна лібералізація цін;
- децентралізація управляння економікою;
- структурна перебудова виробництва;
- створення ринкової економіки.
У 1999 році Україна вперше за роки незалежності завершила рік із позитивними показниками соціально-економічного розвитку.
У 1999 - 2000 рр. в економіці України настала стабілізація, а з 2001 року почалося поступове економічне зростання.
Причини економічного зростання:
- відновлення частини економічних зв'язків із країнами СНД;
- роздержавлення й приватизація підприємств;
- реформа сільського господарства;
- стабілізація фінансової системи;
- залучення іноземних інвестицій.
Однак економічна ситуація залишається складною. Забезпечення ефективного функціонування економіки потребує подальшого проведення реформ:
- забезпечення стабільного зростання виробництва;
- структурна перебудова економіки;
- переорієнтація економіки на виробництво високотехнологічної продукції;
- модернізація виробництва;
- нормалізація політики оподаткування;
- розвиток малого і середнього бізнесу;
- створення сприятливих умов для іноземних інвестицій;
- забезпечення європейської і євроатлантичної інтеграції;
- вступ України до Європейського Союзу (ЄС);
- забезпечення зростання життєвого рівня населення.
|