Зміни у господарстві України в період "відлиги"
|
Для сільського господарства України в період "відлиги" характерні такі явища та процеси:
- укрупнення, а потім розукрупнення колгоспів;
- проблема "неперспективних сіл";
- реорганізація МТС в РТС, продаж їхньої техніки колгоспам;
- необґрунтоване розширення посівів кукурудзи;
- перехід на нову систему оплати праці колгоспників;
- обмеження розмірів присадибного господарства колгоспників;
- фактична заборона утримання худоби у приміській зоні.
Особливості розвитку промисловості УРСР за доби "відлиги":
- озміщення невеликої кількості підприємств ВПК безпосередньо в Україні;
- провідна галузь - електроенергетика (спорудження Сімферопольської, Придніпровської та ін. ДРЕС, Каховської, Кременчуцької та Дніпродзержинської ГЕС);
- розбудова потужних газових родовищ (Шебелинське родовище в Харківській області, Радченківське - у Полтавській);
- спорудження киснево-конвертерних цехів;
- прискорена хімізація країни (залучення додаткових асигнувань на розвиток хімічної промисловості);
- децентралізація управління промисловістю через створення раднаргоспів (заміна галузевого принципу управління промисловістю на територіальний).
Економічна політика у добу "відлиги" полягала у:
- скороченні фонду нагромадження задля проведення активної соціальної політики;
- зміні акцентів у розвитку оборонного потенціалу (скорочення чисельності армії, розвиток ракетно-ядерної зброї, космічної програми);
- закупівлі новітньої техніки закордоном.
В економічній сфері в роки "відлиги" Україні розширили права у:
- формуванні свого бюджету;
- питаннях матеріально-технічного постачання;
- питаннях збуту продукції.
|