Радянське підпілля і партизанський рух

Джерела формування радянських загонів:

• закинуті десантом та залишені в тилу окупантів спеціально підготовлені загони;
• підрозділи радянських військ, які опинилися в оточенні і не могли пробитися через лінію фронту на з'єднання з Червоною армією;
• громадяни, які не були мобілізовані до Червоної армії, але за своїми переконаннями бажали боротися проти окупантів.

Літо 1942 року - створено Український штаб партизанського руху (УШПР) - координаційний орган партизанського руху під керівництвом Т. Строкача.

Жовтень 1942 р. - партизанські з'єднання під керівництвом С. Ковпака та О. Сабурова провели рейд Правобережною Україною.

Підпільні організації:

• "Партизанська іскра" (с. Кримка Одеської (тепер Миколаївської) області) на чолі з вчителем В. Моргуненком;
• "Молода гвардія" (м. Краснодон Ворошиловградської області (нині Луганська область)) на чолі з командиром І. Туркеничем та комісаром О. Кошовим;
• "Народна гвардія" (Дрогобицька, Львівська, Івано-Франківська області).

Методи боротьби підпільних організацій:

• терористичні акти проти представників окупаційної влади;
• перешкоджання вивезенню продовольства;
• агітація серед населення проти окупаційної влади;
• зрив відправлення молоді на роботу до Німеччину.