Закарпаття у складі Чехо-Словаччини

Входження:

• 21 січня 1919 р. - Всенародний конгрес усіх українців Угорщини в Хусті проголосив злуку Закарпаття з Україною.
• 8 травня 1919 р. - Центральна руська рада проголосила злуку Закарпаття з Чехо-Словаччиною.
• 1919 р. - Сен-Жерменський договір на Паризькій конференції санкціонував передачу Закарпаття Чехо-Словаччині.
• Конституція ЧСР і Сен-Жерменський договір передбачали автономію Карпатської України (офіційна назва - Підкарпатська Русь).

Становище Закарпаття:

• Поєднання політики колоніалізму з економічною підтримкою краю з боку Чехо-Словаччини.
• На всіх рівнях адміністративного керівництва - вихідці з Чехо-Словаччини.
• Проведення земельної реформи (в інтересах населення краю).
• Програма будівництва сучасних доріг, мостів.
• Електрифікація.
• 28 червня 1925 р. - адміністративний суд Чехо-Словаччини визнав українську мову "чужою" для населення Закарпаття.

Політичні течії:

• Москвофільська - вважали карпатоукраїнців частиною російського народу і відстоювали право на автономію краю у складі Чехо-Словаччини.
• Русинська - вважали карпатоукраїнців окремим слов'янським народом і виступали за автономію, а в перспективі - за незалежність краю.
• Українофільська - відстоювали ідею єдності українців по обидва боки Карпат і виступали за возз'єднання українських земель у Соборну Україну.
• Комуністична - відстоювала ідею єдності українців по обидва боки Карпат і виступала за приєднання краю до радянської України.