Суспільно-політичне, соціально-економічне життя

Економічні перетворення, що відбулися в 1920 - 1930-х рр., спричинили зміни в соціальній структурі суспільства. Внаслідок заборони приватної власності та приватного підприємництва зникли такі соціальні верстви, як підприємці, ремісники-кустарі, селяни-власники, особи вільних професій (лікарі, адвокати та ін.).

За Конституцією СРСР 1936 року і Конституцією УРСР 1937 року соціальна структура суспільства складалася з робітничого класу, колгоспного селянства та інтелігенції. Селяни-власники, які складали переважну більшість населення до колективізації, перетворилися на колгоспне селянство.

Зросла в 2,5 раза кількість робітничого класу, найбільшу частку якого складали робітники машинобудівної, вугільної та металургійної галузей промисловості. Збільшилася кількість жінок-робітників, які складали 30% загальної кількості робітничого класу. Робітничий клас залишався багатонаціональним, більше половини робітників становили українці, водночас зросла чисельність росіян, білорусів, татар та представників інших національностей.

Збільшилася в 3,6 разу кількість службовців, до яких відносилися номенклатура (партійні керівники, державні службовці, працівники ОДПУ - НКВД, директори підприємств, колгоспів і радгоспів) і робітничо-селянська інтелігенція (лікарі, інженери, учителі та інші) (в 14 разів). Однак кваліфікаційно-професійний рівень працівників розумової праці знизився: вищу освіту мали 13% спеціалістів, а середню - 18%.