Голодомор 1932 - 1933 рр. в Україні

Цілеспрямована політика сталінського керівництва на завершення суцільної колективізації призвела до Голодомору 1932 - 1933 рр.

Причини:

• непомірні для селян хлібозаготівлі;
• конфіскація владою запасів продовольства;
• відсутність допомоги голодуючим із боку держави.

7 серпня 1932 року ВЦВК і РНК СРСР прийняли постанову про охорону соціалістичної власності (закон "про п'ять колосків"), яка "за розкрадання колгоспного майна" передбачала розстріл або позбавлення волі терміном не меньше 10 років із конфіскацією майна. Для вилучення хліба в Україну прибула хлібозаготівельна комісія на чолі з головою Раднаркому СРСР В. Молотовим.

У районах, занесених на "Чорну дошку":

• вилучалися продовольчі й посівні фонди;
• припинялося постачання товарів;
• проводилися репресії проти місцевих керівників.

Другим секретарем ЦК КП(б)У і секретарем Харківського (столичного) обкому партії став посланець Й. Сталіна - П. Постишев. Україна залишилася без хліба, але виконати план хлібозаготівлі у 1932 році не вдалося. Унаслідок Голодомору в Україні померло від 3 до 10 млн. чоловік.

Насильницька колективізація в роки першої та другої п'ятирічок і Голодомор 1932 - 1933 рр. призвели до:

• ліквідації індивідуальних селянських господарств;
• завершення одержавлення економіки;
• хронічного відставання сільського господарства від промисловості.

Колгоспний лад, заснований на примусовій праці селян, жорсткій трудовій дисципліні. натуральній оплаті праці, став однією з основ адміністративно-командної економіки.