Нова економічна політика (неп) - це економічна політика більшовиків 1921-1928 рр., метою якої було подолання політичної та соціально-політичної кризи, а також впровадження елементів ринкових відносин при побудові радянської моделі соціалізму.
Сутність непу (нової економічної політики):
- відмова від "воєнного комунізму";
- заміна продовольчої розкладки продовольчим податком;
- дозвіл на використання найманої праці та оренди землі;
- скасування заборони на торгівлю та приватне підприємництво;
- ліквідація системи главків;
- об'єднання державних підприємств у трести;
- розширення сфери товарно-грошових відносин;
- синдикати, оптові ярмарки та товарні біржі;
- грошова реформа - запровадження червінця;
- впровадження системи відрядної оплати (враховувала якість праці та її кількість);
- відмова від трудових мобілізацій;
- широке впровадження економічних методів господарювання.
Обмеженість непу:
- нова політика лише в економічному житті (не в політичному);
- суверенітет України залишався фіктивним;
- однопартійна система;
- нетерпимість до інакомислення.
У 1925 р. - проголошено курс на індустріалізацію, а у 1927 р. - курс на колективізацію. Так було згорнуто нову економічну політику.
|