Денікінський режим в Україні. "Київська катастрофа" |
Навесні 1919 року білогвардійські війська генерала А. Денікіна прорвали фронт Червоної армії на півдні України й наприкінці літа встановили свій контроль над Кримом і Лівобережжям. 30 - 31 серпня 1919 року у результаті неузгодженості дій УГА та армії УНР білогвардійці оволоділи Києвом. Ці події С. Петлюра згодом назвав "Київською катастрофою". "Київська катастрофа" тяжко позначилася й на моральному стані армії. Найбільш переконливу й глибоку оцінку становища подає телеграма Петлюри, надіслана 6 вересня 1919 року іншим членам Директорії й прем'єр-міністрові УНР І. П. Мазепі: "Побувши в околицях Фастова і ознайомившись з ситуацією, констатую: 1. Відступ від Києва деморалізуюче вплинув на нашу армію, і коли він буде тягнутися далі, то армії не буде. 2. Під впливом відступу козаки і навіть старшини Запорізького корпусу переходять до повстанських відділів. 3. Серед галицьких бригад помітно хвилювання і недовір'я до командного складу..." На окупованій територій денікінці ліквідували радянську владу й установили окупаційний режим, поділивши Україну на Харківську, Київську та Новоросійську області на чолі з губернаторами, які мали необмежені повноваження. Характерні риси денікінського окупаційного режиму:
Проти денікінського режиму виступили робітники й селяни, яких очолили представники різних політичних партій (більшовики ліві есери, анархісти, боротьбисти). 11 жовтня 1919 року радянські війська Південного фронту під командуванням О. Єгорова перейшли в контрнаступ і до кінця березня 1920 року розгромили основні сили Денікіна, відкинувши їх у Крим. На початку 1920 року в Україні було втретє встановлено радянську владу та відновлено політику "воєнного комунізму". |