Українські землі напередодні Першої світової війни |
|
Напередодні війни українські землі були розподілені між Російською та Австро-Угорською імперіями. Українці не мали своєї держави, уряду, армії, суду. До Російської імперії входила Наддніпрянська Україна, а саме 9 губерній: Волинська, Катеринославська, Київська, Подільська, Полтавська, Таврійська, Харківська, Херсонська, Чернігівська. До Австрії входили Східна Галичина й Буковина, а до Угорщини - Закарпаття. На початку ХХ ст. Україні залишалася землеробським краєм, але водночас розвивалися промислові центри, такі як Донбас та Придніпров'я. У селі переважну більшість населення складали українці, а міста були багатонаціональними, здебільшого єврейськими і російськими (у Наддніпрянській Україні) або єврейським та польським (на західноукраїнських землях). Село розмовляло українською мовою, а місто переважно російською; у Західній Україні - польською, угорською та німецькою. Тож між містом і селом виник мовний бар'єр. Більші можливості у розвитку національної культури мало населення Галичини та Буковини, адже Австро-Угорщина не проводила такої відвертої асиміляції як Росія.
|
