Вплив Української греко-католицької церкви. Боротьба за проведення виборчої реформи |
Загальноукраїнським центром визвольного руху залишалася Галичина, де активно діяли політичні партії, які боролися за впровадження загального виборчого права та територіально-адміністративний перерозподіл Галичини. Возникли молодіжні спортивно-фізкультурні патріотичні товариства ("Січ", "Сокіл", "Пласт"). організаторами яких виступили Іван Боберський та Кирило Трильовський. Члени спортивно-фізкультурних організацій готували себе для майбутньої боротьби за незалежну Україну. З їхніх лав було сформований Легіон українських січових стрільців (УСС), який брав участь у Першій світовій війні. Важливу роль у згуртуванні українців і піднесення національної свідомості населення відіграла Українська греко-католицька церква (УГКЦ) на чолі з митрополитом Андреєм Шептицьким. УГКЦ вела активну боротьбу за збереження української мови й культури, традиційних обрядів, здоров'я нації. Ідея незалежної української держави, у якій були б зібрані всі етнічні українські землі, ставала гаслом, навколо якого повинні були об'єднатися всі українці. Одним з основних напрямів політичної діяльності громадськості Галичини стала боротьба за проведення виборчої реформи. Українці вважали, що представництва у віденському парламенті й галицькому сеймі дадуть змогу відстояти свої права. Усупереч спротиву польської верхівки у Відні та в Галичині (1907 р.) було запроваджене загальне голосування. Це збільшило українське представництво в парламенті до 27 депутатів у 1907 році та в галицькому сеймі до 32 депутатів у 1913 році. |