|
Великий вплив на розвиток музичного мистецтва справила творчість композиторів:
- Семена Гулака-Артемовського (опера "Запорожець за Дунаєм");
- Михайла Вербицького (музика до вірша Павла Чубинського "Ще не вмерла Україна...");
- Миколи Лисенка (опери "Енеїда", "Наталка Полтавка", "Різдвяна ніч", "Тарас Бульба");
- Миколи Леонтовича (різдвяна пісня "Щедрик-ведрик").
Всесвітньо відомою українською співачкою була Соломія Крушельницька, яка співала в Міланській, Варшавській, Львівській операх. За ініціативою Миколи Лисенка було відкрито вищу музично-драматичну школу у Києві (1904 р.) та музичний інститут у Львові (1905 р.).
Зростання міст сприяло розвитку архітектури, будівництву готелів, бірж, банків, театрів, музеїв, університетів, заводів.
Значний внесок у розвиток містобудування зробили архітектори:
- Олексій Бекетов (житлові й громадські будинки у Харкові, драматичний театр у Сімферополі);
- Олександр Беретті (Володимирський собор у Києві);
- Олександр Скобелєв (центральний телеграф у Києві);
- Василь Кричевський (став виразником національного стилю - Канівський музей-заповідник "Могила Т. Г. Шевченка", будинок Полтавського губернського земства.).
Розквіт переживав український живопис, пов'язаний із творчістю:
- Сергія Васильківського ("Після дощу", "Весна на Україні", "Бій запорожців із татарами");
- Іллі Рєпіна ("Проводи новобранця", "Гайдамака", "Запорожці пишуть листа турецькому султану");
- Архипа Куїнджі ("Чумацький шлях", "Степ", "Місячна ніч на Дніпрі");
- Миколи Пимоненко ("Сінокіс", "Святочне ворожіння", "Весілля в Київській губернії");
- Миколи Ярошенка ("Всюди життя").
Майстрами живопису були художники Микола Самокиш (альбом "Українська старовина"), Киріяк Костанді (картини "Старенькі", "В люди"), Казимир Малевич (картини "Чорний квадрат", "На косовиці").
Найвидатніші скульптори:
- Михайло Микешин (пам'ятник Богдану Хмельницькому в Києві);
- Леонід Позен (композиції "Кобзар", "Запорожець у розвідці", "Переселенці");
- Іван Мартос (пам'ятник Дюку Рішельє в Одесі).
|
