Діяльність "Руської трійці" та Головної руської ради (ГРР) |
|
1816 р. - у Перемишлі в Галичині перше просвітницьке "Товариство греко-католицьких священиків". Організував священик Іван Могильницький за підтримкою єпископа Михайла Левицького. Відкривало школи з українською мовою, видавало українські підручники й брошури для народу. 1833 - 1837 рр. - громадсько-культурне об'єднання "Руська трійця". Засновники студенти Львівського університету й одночасно греко-католицької духовної семінарії Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький. 1837 р. - "Руська трійця" видала в Будапешті альманах "Русалка Дністрова", де були вміщені народні пісні, перекази, думки, історичні документи, що розкривали побут, культуру й героїчне минуле українського народу. Австрійська влада заборонила видання, конфіскувала й знищила майже весь наклад і притягла його авторів до судової відповідальності. 1848 - 1849 рр. - під час революції у австрійській імперії в західноукраїнських землях активізувався національно-визвольний рух. 1848 р. - австрійський уряд пішов на скасування кріпосного права, проголошення політичних свобод і запровадження парламентського устрою. 2 травня 1848 р. - представниками уніатського духовенства й української інтелігенції сформовано у Львові Головну руську раду на чолі з єпископом Григорієм Яхимовичем, яка була покликана представляти українців Галичини перед урядом Австрійської імперіїю. 15 травня 1848 р. - у Львові стала виходити перша газета, друкована українською мовою "Зоря Галицька". 10 липня 1848 р. - почав роботу австрійський парламент, у якому інтереся українців представляли 39 депутатів. Вони запропонували парламентові розглянути питання про територіально-національний поділ Галичини на Східну (українську) й Західну (польську).
|