Розвиток літератури, мистецтва

Формування нової української літератури було пов'язане з творчістю:

• Івана Котляревського ("Енеїда", "Наталка-Полтавка");
• Григорія Квітки-Основ'яненки ("Сватання на Гончарівці");
• Тараса Шевченка ("Кобзар", "Заповіт");
• Миколи Гоголя ("Тарас Бульба", "Ревізор");
• байкарів Петра Гулака-Артемовського та Євгена Гребінки.

Поширеними видами культурної діяльності стали збирання й публікація фольклорних творів представниками "Руської трійці" Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким (альманах "Русалка Дністрова"), Миколою Маркевичем ("Малоросійські пісні", "Українські народні пісні", "Збірка українських пісень").

Започаткувався національний український професійний театр в Харкові (режисер - Г. Квітка-Основ'яненко) та Полтаві (режисер - І. Котляревський), де у складі театральної трупи був актор Михайло Щепкін. У професійних театрах ставили п'єси західноєвропейських, російських та українських авторів.

Видатні представники музичного мистецтва

• Йосип Вітвицький (музичний твір "Україна").
• Михайло Вербицький (хори "Заповіт", "Поклін").
• Семен Гулак-Артемовський (опера "Запорожець за Дунаєм").

Відомі кобзарі (виконували історичні пісні та думи)

• Андрій Шут.
• Іван Крюковський.
• Остап Вересай.

Найвідоміші пам'ятники архітектури

• Одеський оперний театр (архітектор Ж. Тома де Томон).
• Потьомкінські сходи до Чорного моря в Одесі (архітектор Боффо).
• Воронцовський палац в Одесі (архітектор Боффо).
• Успенський собор у Харкові (архітектори О. Тон і Є. Васильєв).
• Київський університет (архітектор В. Беретті).

Створювалися декоративно-пейзажні парки в Умані ("Софіївка"), Білій Церкві ("Олександрія").

Значний внесок у розвиток портретного й пейзажного живопису внесли художники:

• Василь Тропінін ("Портрет українця");
• Тарас Шевченко (серія офортів "Мальовнича Україна");
• Іван Сошенко ("Жіночий портрет").