Гетьманування Івана Виговського (1657-1659)

23-26 серпня в Чигирині відбулася Старшинська рада, на якій до повноліття Ю. Хмельницького гетьманом було обрано І. Виговського.

Зовнішня політика Івана Виговського:

  • Спрямована на досягнення цілковитої незалежності Української держави, на зміцнення її міжнародного авторитету.
  • Оформлення договору зі Швецією (передбачав створення українсько-шведського військово-політичного союзу).
  • Поступки у стосунках з Московією (московські залоги в найбільших українських містах).

Внутрішня політика:

  • Гетьман спирався на старшинську верхівку і покозачену шляхту.
  • Придушення заколоту Якова Барабаша та Мартина Пушкаря.

Гадяцький договір:

  • 6 вересня 1658 року;
  • Між Україною та Польщею;
  • Україна, Польща, Литва утворювали федерації трьох незалежних держав;
  • Україна (Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства) отримувала назву Велике князівство Руське;
  • Один спільно обраний король.

Велике князівство Руське:

  • Законодавча влада - депутати від усіх земель князівства;
  • Виконавча влада - гетьман (обирався б довічно, затверджувався королем);
  • Власні судова і фінансова система, власна монетарня;
  • Військо - зо тис. козаків і 10 тис. найманого війська;
  • Скасування церковної унії;
  • Передбачалося створення двох університетів;
  • Цілковита свобода слова й друку.

На жаль, Гадяцькому договору не судилося бути втіленим у життя. Велике князівство Руське фактично не існувало!

Московсько-українська війна:

  • 1658-1659 рр.;
  • Привід до війни - Гадяцький договір;
  • На чолі російської армії князь О. Трубецький;
  • 28 червня 1659 р. - Конотопська битва (нищівна поразка московського війська);
  • поступки з боку Москви.

На козацькій раді у вересні 1659 року гетьману І. Виговському було висловлено недовіру. Гетьман зрікся булави.

 
| Карта сайту |