Розвиток культури та освіти

Розвиток української культури відбувався у складних, суперечливих умовах. Українські землі перебували під владою іноземних держав, зокрема Речі Посполитої. Православна церква втратила привелійоване становище у визначенні культурного розвитку, відбувалися полонізація й покатоличення українського населення. Але потужний культурний рух згуртував позбавлений власної державності український народ, підняв його самосвідомість і сприяв утвердженню визвольних ідей.

Розвивалася усна народна творчість, особливе місце в якій займали історичні пісні ("Про Сулиу, Павлюка, ще й про Яцька Острянина") та думи про боротьбу українського народу проти татарсько-турецьких загарбників ("Самійло Кішка", "Плач невільників").

Центром книговидання стала друкарня Києво-Печерської лаври. Друкувалися богослужбова література ("Часослов"), підручники ("Граматика словенська" Мелетія Смотрицького), словники ("Лексикон славенороський" Павми Беринди).

Видатну роль у поширенні освіти відігравали братства. У 1615 році постала Київська братська школа, яка у 1632 році об'єдналася з Лаврською школою й стала називатися Київською колегією. Києво-Могилянський колегіум - єдиний вищий навчальний заклад, де навчалися діти всіх станів України.

Виникла полемічна література, присвячена проблемам церковно-релігійного життя й, зокрема, суперечці навколо ідеї об'єднання церков унаслідок Берестейської унії. Письменники-полемісти Іван Вишенський ("Послання до єпископів"), Герасим Смотрицький ("Ключ до царства небесного"), Іов Борецький ("Протестація") відстоювали права православної церкви, у свою чергу Іпатій Потій ("Унія") й Петро Скарга ("На захист Берестейської унії") підтримували об'єднання церков.

Формувалась українська драматургія. В Острозькій школі, Києво-Могилянському колегіумі влаштовували театралізовані вистави - шкільні драми, присвячені найбільшим християнським святам - Різдву та Великодню ("Розмірковування про муку Христа"), в антрактах ставили комедійні інтермедії на побутові теми ("Купив кота в мішку"). Зародився мандрівний ляльковий театр - вертеп.

Розвивалася архітектура, розбудовивалися старі міста (Львів, Кам'янець, Острог) і виникали нові (Броди, Станіслав). Не втрачало значення будівництво оборонних споруд (замки у Збаражі, Бродах, Підгірцях) і церковне будівництво (Троїцький монастир у Межирічі, Хрестовоздвиженська церква в Луцьку).

Найпоширеними видами живопису були іконопис (іконостаси П'ятницької та Успенської церкви у Львові), портрет (портрети Криштофа Збаразького, Яна Даниловича), гравюра (ілюстрації до "Віршів на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного").