Соціально-економічне життя. Виникнення українського козацтва

Українське населення в другій половині XIV - першій половині XVI поділялося на привілейований (духівництво та шляхта) та непривілейований (міщани та селяни) стани.

Шляхта - земельні власники, які мали право обіймати державні посади, виконували військову службу та звільнялися від сплати податків. Шляхта поділялася на велику (пани, магнати), середню та дрібну.

Духівництво - служителі православної церкви, поділялися на верхівку (митрополит, архієпископи, єпископи) і рядових священнослужителів.

Міщани - жителі міста, які займалися ремеслами й торгівлею, сплачували податки й виконували повинності на користь держави та власників міст. Міщани поділялися на патриціат (багаті купці, цехові майстри), бюргерів (середні й дрібні купці та ремісники), плебс (біднота, слуги).

Селяни - жителі сільської місцевості, які займалися сільським господарством, сплачували податки й виконували повинності на користь держави та власників землі. Залежно від виду повинності селяни поділялися на слуг, данників і тяглих селян. Основними повинностями селян були панщина й оброк.

Міста поділялися на великокнязівські та приватновласницькі, залежно від того, на чиїй землі вони стояли. Деякі міста (Київ, Луцьк, Львів, Кам'янець -Подільський) мали магдебурзьке право.

Органом міського самоврядування був магістрат на чолі з війтом, який складався з двох колегій - лави (суд у кримінальних справах) і ради (адміністративний орган і суд у цивільних справах).

Наприкінці XV ст. на півдні України почала формуватися нова соціальна група - козацтво. Слово "козак" тюркського походження означає "вільна озброєна людина". Перша документальна згадка про українських козаків у писемних джерелах відноситься до 1489 р. (Мартин Бельський "Хроніки Польщі").

Господарство українських земель залишалося натуральним. Набувало поширення фільваркове господарство.

Основні галузі економіки

  • Сільське господарство - землеробство, садівництво, городництво, скотарство.
  • Промисли - мисливство, рибальство, бджільництво, млинарство.
  • Ремесла - близько 200 ремісничих спеціальностей, цехи.
  • Торгівля - щотижневі торги, базари, ярмарки.

 
| Карта сайту |