Розвиток господарського життя Київської Русі

Головною цінністю в Київській Русі як феодальній державі вважалася земля. Великий князь київський був верховним власником усіх земель, які роздавав у володіння боярам, князям та усім іншим представникам панівної верхівки.

Основні види феодального землеволодіння:

• помістя - земельне володіння, що надавалося за службу;
• вотчина - земельне володіння, що передавалося в спадок.

Головним джерелом доходів феодалів була данина (плата за користування землями), яку селяни сплачували грошима (грошова) або продуктами (натуральна). Селяни виконували повинності, зокрема повоз - постачання транспорту і коней для потреб князя та його дружини, смерди несли військову повинність - брали участь у народному ополченні.

Господарство Київської Русі досягло високого рівня розвитку, що було зумовлено географічним розташуванням та сприятливими природними умовами.

• Основа господарства - землеробство (перелогове, підсічно-вогневе, орне).
• Розвивалися ремесла як у містах, так і у селах (ковальське, залізоплавильне, ювелірне, гончарне, ткацьке та ін.).
• Розвивалася торгівля - "Шлях із варяг у греки", що проходив Дніпром робив Київську Русь світовою торгівельною державою.
• Наприкінці X ст. появилися перші гроші (за правління Володимира Великого) - злотники та срібники, а потім - гривні.

Економічний розвиток Київської Русі характеризувався пануванням натурального господарства, у якому виробництво було спрямовано на власне споживання, а не на продаж. Це спричиняло слабкість економічних зв'язків між окремими землями держави.