Правління Ярославичів |
Після смерті Ярослава Мудрого стали помітними ознаки політичної роздробленості Київської Русі. Державою управляли троє старших братів:
1068 р. - поразка руських дружин у битві проти половців на р. Альті. Розпався тріумвірат Ярославичів й розгорілася міжусобна боротьба за київський престол. 1097 р. - Любецький з'їзд князів, на якому князі домовилися припинити міжусобиці й узаконили роздроблення Київської держави на окремі спадкові київські князівства. Князь Володимир Мономах (1113 - 1125 рр.) на деякий час об'єднав землі Київської Русі, силою придушив міжусобиці та відновив одноосібну монархію. 1113 р. - під час повстання у Києві, бояри й купці звернулися до переяславського князя Володимира Мономаха (онук Ярослава Мудрого) з проханням посісти київський стіл. Це був дуже авторитетний на той час князь, особливо завдяки його походам на половців 1103, 1109, 1110 та 1111 р., перемоги в яких надовго відкинули половців від кордонів Русі. Дванадцять років правліняя в Києві Володимира Мономаха (1113 - 1125 рр.) були для Русі часами миру й спокою.
Князь Мстислав Володимирович (1125 - 1132 рр.) - останній єдиновладний правитель Київської Русі. Він продовжував політику батька. Проте його наступники знову почали боротьбу між собою за першість на Русі. |