Правління Ярославичів

Після смерті Ярослава Мудрого стали помітними ознаки політичної роздробленості Київської Русі. Державою управляли троє старших братів:

  • київський князь Ізяслав;
  • чернігівський князь Святослав;
  • переяславський князь Всеволод.

1068 р. - поразка руських дружин у битві проти половців на р. Альті. Розпався тріумвірат Ярославичів й розгорілася міжусобна боротьба за київський престол.

1097 р. - Любецький з'їзд князів, на якому князі домовилися припинити міжусобиці й узаконили роздроблення Київської держави на окремі спадкові київські князівства.

Князь Володимир Мономах (1113 - 1125 рр.) на деякий час об'єднав землі Київської Русі, силою придушив міжусобиці та відновив одноосібну монархію.

1113 р. - під час повстання у Києві, бояри й купці звернулися до переяславського князя Володимира Мономаха (онук Ярослава Мудрого) з проханням посісти київський стіл. Це був дуже авторитетний на той час князь, особливо завдяки його походам на половців 1103, 1109, 1110 та 1111 р., перемоги в яких надовго відкинули половців від кордонів Русі.

Дванадцять років правліняя в Києві Володимира Мономаха (1113 - 1125 рр.) були для Русі часами миру й спокою.

  • Вмілою політикою підкорив своїй владі удільних князів, зокрема приборкав чернігівських князів Ольговичів.
  • Прибрав до рук найвіддаленіші руські землі.
  • "Уставом", що доповнював "Руську Правду", обмежив безконтрольну діяльність князівських урядників.
  • Знову зміцнив міжнародне становище Русі.
  • Зміцнив династичні зв'язки (Мономах був одружений з дочкою англійського короля, його сестра вийшла заміж за німецького імператора, а донька - за угорського короля).

Князь Мстислав Володимирович (1125 - 1132 рр.) - останній єдиновладний правитель Київської Русі. Він продовжував політику батька. Проте його наступники знову почали боротьбу між собою за першість на Русі.


 
| Карта сайту |