Розселення східнослов'янських племінних союзів

VI - VIII cт. - форма суспільного устрою східних слов'ян: племінні об'єднання або союзи племен, які поступово розподілилися на три групи:

• південно-західна група;
• західна група;
• північно-східна група.

У VIII - IX ст. східні слов'яни розселилися на території від Ладоги до Чорного моря та від Карпат до Оки.

На території сучасної України проживали племена південно-західної групи:

• поляни - між притоками Дніпра - Тетеревом і Россю;
• деревляни - уздовж річок Прип'ять, Тетерев, Горинь;
• сіверяни - у басейні Дніпра, Десни, Ворскли, Сули, Дінця;
• волиняни (дуліби) - у басейні Західного Бугу й Прип'яті;
• тиверці - у нижній течії Дністра й Прута;
• уличі - між річками Оріль і Дніпро, біля Південного Бугу;
• білі хорвати - у межиріччі Збруча, Дністра, Прута.

Влада у племенних союзах зосереджувалася в руках племінної верхівки - князі та дружинники.

За допомогою дружин князі завойовували нові землі, збирали данину.

Найбільш знатні дружинники складали дорадчий орган при князі - князівську раду.

Верховним органом самоврядування залишалося віче - народні збори, які вирішували важливі громадські справи.