Вставні слова і речення


Вставні слова і речення не є членами речення й не відповідають на жодне питання в реченні. Вимовляються вони з особливою інтонацією (пониження голосу й більш швидке проговорювання), а на письмі відокремлюються комами, рідше - тире.

Вставні слова і речення виражають особисте ставлення мовця до свого висловлювання. Вони не несуть нової інформації, а лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення.

1. Вставні слова і речення виражають впевненість: безумовно, без сумніву, звичайно, зрозуміло, правда, безперечно, дійсно, розуміється, авжеж.

2. Вставні слова і речення виражають невпевненість: може, може бути, здається мабуть, можливо, напевно, либонь.

3. Вставні слова і речення вказують на джерело повідомлення: кажуть, по-моєму, мовляв, на думку (когось), за словами (когось) і под.

4. Вставні слова і речення виражають задоволення чи незадоволення: на щастя, на жаль, як навмисне, дивна річ, на диво, як на зло і под.

5. Вставні слова і речення вказують  на зв'язок між думками, їх порядок: по-перше, до речі, таким чином, наприклад, нарешті, отже, виходить і под.

6. Вставні слова і речення привертають увагу співрозмовника: знаєш, зверніть увагу, між нами кажучи, бач, бачте, чуєш, знай і под.

7. Вставні слова і речення дають оцінку повідомлюваному з точки зору звичайності: як завжди, бувало, як водиться і под.

8. Слова ввічливості: прошу, перепрошую, будь ласка, добрий день, здрастуйте, на добраніч.

Якщо змістове виділення вставного слова чи речення викликає труднощі, то можна керуватися такими принципами:

  • якщо слово в реченні не відповідає на жодне запитання, то воно вставне;
  • якщо в простому реченні, крім синтаксичного центру, є ще присудок (здається, кажуть, мов і под.), або підмет і присудок (я знаю, я впевнений, ясна річ і под.), то таке речення вставне;
  • тільки вставні слова і речення можна замінити такими безсумнівними вставними словами і реченнями, як звісна річ, мабуть, це правда, я думаю.

 

 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |