Обставина


Обставинами називаються другорядні члени речення, які характеризують дію, стан, процес або ознаку.

Обставина має такі характерні ознаки:

а) є другорядним членом речення;

б) виражає обставинні відношення;

в) засобами її вираження є прислівник, дієприслівник, прийменниково-іменникова форма, інфінітив;

г) у реченні може займати будь-яку позицію;

д) пов'язується з головним словом підрядним зв'язком прилягання або керування;

ж) залежить від дієслова (дієвідмінюваних форм дієприслівника і дієприкметника), прислівника та від прикметника: коли він виступає іменною частиною складеного присудка або (зрідка) означенням. Обставини відповідають на питання, зумовлювані їх значенням.

За значенням обставини поділяються на вісім груп:

  • Обставини способу дії.
  • Обставини міри і ступеня.
  • Обставини місця.
  • Обставини часу.
  • Обставини причини.
  • Обставини мети.
  • Обставини умови.
  • Обставини допусту.

Обставини способу дії характеризують спосіб чи якість дії або стану, ступінь виявлення ознаки, відповідають на питання як? яким способом?, наприклад: Розчинено навстежень усі двері. (Д. Гуменна).

Обставини міри і ступеня характеризують дію, стан чи ознаку за ступенем чи мірою їх вияву і відповідають на питання якою мірою? скільки разів? наскільки?, наприклад: І я люблю восени по коліна ходити в листі (М. Стельмах).

Обставини місця означають місце дії, її напрям або вихідний пункт, відповідають на питання де? куди? звідки?, наприклад: Справа і зліва, і спереду стояли озера й озерця (А. Шиян).

Обставини часу характеризують дію, процес або стан за їх відношенням до певного часу, відповідають на питання коли? відколи? (з якого часу?) доки?, наприклад: Ввечері того дня й наступного їх приймали найповажніші люди в місті. (В. Петров).

Обставини причини вказують на причину чи підставу дії, відповідають на питання чому? від чого? через що? з якої причини?, наприклад: Брови й плечі його полізли високо вгору від здивування (О. Довженко).

Обставини мети вказують на мету дії, відповідають на питання для чого? нащо? з якою метою?, наприклад: Полки стали на відпочинок. (О. Гончар).

Обставини умови вказують на умову, за якої може відбуватися чи відбувається дія, відповідають на питання в якому випадку? за якої умови?, наприклад: При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний. (Леся Українка).

Обставини допусту вказують на ознаку чи дію, що відбувається наперекір чомусь, відповідають на питання незважаючи на що?, наприклад: Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (О. Гончар).

Обставини виражаються прислівниками, дієприслівниками та іменниками в непрямих відмінках.

 

Ми ВКонтакті

| Зворотний зв'язок | Карта сайту |